НАЗК
UA 01103 Київ Бульвар Дружби Народів, 28
support@nazk.gov.ua
+38 (044) 200-06-94
logo
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Меню
Блат і несуни: радянський спадок корупції
Офіс доброчесності
Просвіта. Взаємодія
Блог
19 Серпня 2022
|
Блат і несуни: радянський спадок корупції

Блат і несуни: радянський спадок корупції

Офіційно в СРСР корупції не було. Не було, бо термін “корупція” умисно не вживався партійними лідерами. Натомість вони використовували терміни “хабарництво” та “зловживання службовим становищем”, що фактично і є корупційними проявами. Тим не менш, після розпаду союзу, країни, що входили до його складу, отримали чималу корупційну спадщину, з якою досі боряться. І про деякі її особливості розповімо в цьому блозі. 

 

Блат/по блату 

 

Блат – це термін, який став широко поширений у радянські часи. Він означає використання знайомств або соціальних зв’язків в особистих цілях, наприклад, для отримання дефіцитних товарів або послуг, а також вирішення різноманітних життєвих проблем. 

Влаштувати дитину в інститут чи отримати дозвіл на виїзд за кордон або ж просто дістати продукти харчування “по знайомству” було цілком природньо, оскільки в умовах дефіциту та обмеженого доступу до товарів і можливостей часом іншого варіанту просто не залишалося. 

Суспільство тоді послуговувалося переважно цінностями виживання, а отже, використовувало будь-які методи для отримання необхідного. Найчастіше це стосувалося саме продуктів харчування та одягу, оскільки їхній розподіл, очевидно, був несправедливим і нерівним. Таким чином блат і став важливою частиною стратегії виживання радянських громадян. 

Прикметно, що блат не передбачав грошової винагороди для того, хто допомагав отримати доступ до якогось блага. Саме цим, власне, він і відрізняється від хабарництва. Водночас блат є дуже схожим на прояв непотизму або, як його ще називають, кумівства. 

Так, корисні знайомства і зв’язки у той час були подекуди ціннішими за гроші. Бо, навіть якщо людина й мала гроші, вона часто не мала можливості придбати за них якийсь товар, оскільки у вільному доступі його не було. Натомість він міг бути захований під прилавком магазину. Для блату. 

 

Несуни

 

Несунами в СРСР називали людей, які уносили з роботи додому все потрібне й непотрібне також зі словами “у господарстві знадобиться”. Фактично це були дрібні або навіть не дуже дрібні крадіжки, але так це не називалося. 

Усі знали про те, що таке відбувається майже всюди, чи не на кожному підприємстві, заводі чи крамниці, але ігнорували це явище. Часто охоронці, які мали б слідкувати, самі були несунами або ж закривали на це очі за декілька карбованців (що зі свого боку є хабарем).

Основною причиною виникнення несунів був той самий дефіцит. Продуктів і товарів не було вдосталь у крамницях, тож люди тягнули все, до чого могли дотягнутися на підприємствах, де працювали. Про це ще казали: “Неси с работы каждый гвоздь, ты тут хозяин, а не гость”.

Нерідко доходило до абсурду. Наприклад, коли секретарі уносили з роботи канцелярські товари в таких обсягах, що вистачило б до кінця життя з запасом. Уносили їжу, одяг, стільці, гайки, посуд. Словом, усе, що тільки можна було унести. Щось вдавалося продати, а щось просто лежало вдома на “чорний день”. 

Цікавим тут є той факт, що несунство настільки вкорінилося в радянську культуру, що майже не засуджувалося. Так само –– здебільшого через домінантні в той час цінності виживання. 

 

А що зараз?

 

Після розпаду СРСР багато тогочасних патернів тривалий час залишалися (а деякі й лишаються досі) у травмованому совєтами українському суспільстві. Утім зараз ми крок за кроком рухаємося від цінностей виживання до цінностей розвитку, відходячи від тези про те, що корупція може бути корисною. 

Корупція може бути корисною тільки в армії росії. В Україні ж корупції не має бути місця, оскільки вона, як велика політична, так і дрібна побутова, послаблює суспільство та країну в цілому.

А ми повинні бути сильними. Щонайменше – щоб перемогти ворога та зберегти свою незалежність.