Якими би стомленими та виснаженими кількістю домашньої роботи не були студенти – їм не слід звертатися до недоброчесних практик. Про це попереджають у більшості провідних університетів світу. Бо списати — просто, але роблячи це, студенти не тільки перестають бути чесними перед своїми колегами по аудиторії та самими собою, але й загалом нівелюють цінність освіти.
Офіс розбудови доброчесності при НАЗК у цьому тексті розповідає, що таке академічна доброчесність та чому важливо її дотримуватися.
Доброчесність як норма
У Кодексі етики Гарвардського коледжу зазначено, що члени спільноти коледжу зобов’язуються навчатися доброчесно, дотримуватись стандартів, які стосуються зазначення джерел інформації, збору та використання даних, а також визнавати внесок інших в ідеї, відкриття, інтерпретації та висновки.
Міжнародний центр академічної доброчесності визначає академічну доброчесність як дотримання п’яти засадничих цінностей: чесності, довіри, справедливості, поваги та відповідальності.
За Законом України «Про освіту» академічна доброчесність — це «сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень».
Академічно доброчесні педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані посилатися на джерела інформації, якщо вони використовують чужі ідеї, розробки, твердження. Обов’язковим є дотримання авторського та суміжних прав. Вони також зобов’язані надавати достовірну інформацію про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність. І, звісно, контролювати, щоб студенти дотримувалися академічної доброчесності та виставляти об’єктивні оцінки.
Більшість цих пунктів обов’язкові й для студентів. Вони також зобов’язані самостійно виконувати поточні та підсумкові навчальні завдання.
Порушення академічної доброчесності
Проаналізувавши кодекси етичної поведінки академічних спільнот та вітчизняний Закон «Про освіту» можна виокремити кілька основних видів порушень академічної доброчесності:
- списування на іспитах та інших видах оцінювання;
- плагіат — це використання чиєїсь роботи, витягів з неї без зазначення джерела інформації;
- шахрайство під час проведення досліджень — проведення досліджень без дотримання загальноприйнятих норм етики та чесності, повідомлення недостовірних результатів дослідження або подання даних так, що це може призвести до невірних висновків;
- порушення правил публікування результатів досліджень, серед яких написання матеріалів, що невірно презентують факти, думки або судження, поширення невірних інтерпретацій результатів досліджень;
- адміністративна нечесність — ухвалення стосовно студентів та викладачів рішень, які суперечать академічній етиці.
- необ’єктивне оцінювання студентів та колег.
Головною причиною, чому студенти йдуть на кроки, які суперечать академічній доброчесності, є формальне ставлення до оцінки, вважає освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Знання не вважаються цінністю в порівнянні з результатом. Цю позицію подекуди підтримують і батьки, «вимагаючи» від дітей позитивних оцінок за будь-яку ціну.
Чесність = знання
Не списати на контрольній – здавалося б невеликий крок, проте він може стати цеглиною у формуванні характеру та особистості людини. Адже людина, яка дотримується академічної доброчесності зазвичай застосовує доброчесну поведінку у всіх сферах життя.
Окрім того, дотримання принципів академічної доброчесності – це чесність до своїх колег, до себе та майбутнього працедавця. Адже в такому випадку отримані вами результати роботи відповідають рівню ваших зусиль, знань, умінь та навичок, а не відображатимуть ваше вміння списувати. Ви ж не хотіли б, аби вас оперував хірург, який купив диплом, а не здобув його працею та знаннями?
Дотримання принципів академічної доброчесності впливає на репутацію навчального закладу або установи, де вчиться чи працює студент, педагог чи науковець. Адже на статус та місце закладу освіти в рейтингу впливатиме і те, чи отримані студентами оцінки відповідають реальним знанням та навичкам. І тут закономірність проста: де більше доброчесності, там більше знань.
Як зазначає у своєму посібнику Міжнародний центр академічної доброчесності, академічні спільноти процвітають, коли їхні члени «живуть» фундаментальними цінностями: «коли суспільні освітні установи «просякнуті» доброчесністю, вони допомагають у створенні міцнішої громадянської культури суспільства як цілого».
Бути академічно доброчесним не так складно, як може здаватись. Варто цінувати своїх колег, поважати себе та свій час, а також мати розуміння, що навчання — це перш за все самовдосконалення. Бути чесним, справедливим та відповідальним – риси, що виховуються зі шкільної парти й на все життя.