🤔 Чи може одне журналістське розслідування змінити уряд країни? Скільки знадобилося років, аби викрити найгучнішу корупційну справу останніх десятиліть в Іспанії? Та яке розслідування корупції об’єднало понад 100 журналістів із 80 країн?
До Міжнародного дня свободи преси Офіс розбудови доброчесності при НАЗК розповідає про три гучні журналістські розслідування та роль медіа в протидії корупції.
🧾 Panama Papers
Ця історія була б неможлива без журналістів. Вона почалася у 2015 році, коли анонімний інформатор вирішив передати журналістам Süddeutsche Zeitung понад 11,5 мільйонів внутрішніх документів юридичної фірми Mossack Fonseca. Компанія спеціалізувалася на роботі з офшорами, мала кілька десятків філій по всьому світу й була четвертою за розміром у своїй сфері.
Німецькі журналісти швидко зрозуміли, що не зможуть самостійно опрацювати такий масив інформації, тому підключили до роботи Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів. Робота з документами зайняла більше ніж рік. Понад 100 журналістів із 80 країн вивчали фінансову звітність Mossack Fonseca і 3 квітня 2016 року синхронно презентували перші результати своєї роботи.
Виявилося, що багато політиків, які на словах декларували боротьбу з корупцією, самі були не проти скористатися послугами офшорних компаній. Наприклад, президент Аргентини Маурісіо Макрі був директором багамської фірми, яку «забув» вказати в декларації. Подібна забудькуватість тодішнього прем’єр-міністра Ісландії Сігмюндюра Гюннлейгссона закінчилася його відставкою на 4 день після публікації панамських документів. Виявилося, що він не вказав у декларації фірму, зареєстровану на Віргінських островах, через яку купував облігації ісландських банків.
Загалом в Panama Papers журналісти знайшли 12 колишніх або чинних на момент оприлюднення світових лідерів, понад сотню посадових осіб та політиків, сотні бізнесменів та знаменитостей, які фігурували в ухиленні від податків, шахрайстві та намаганнях уникнути накладених на них санкцій.
🔍 Корупційний ремінець
11 років розслідування, 100 000 сторінок справи, 120 мільйонів євро втрат для іспанського бюджету через корумпованість представників правлячої Народної партії. Справа Гюртеля стала найгучнішою корупційною справою останніх десятиліть у країні.
Таку назву розслідування отримало через прізвище головного підозрюваного — Франціско Корреа. Для того, щоб уникнути зливу інформації, правоохоронці назвали операцію «Гюртель». Це дослівний переклад німецькою прізвища Корреа, яке означає «ремінець».
Правоохоронці з’ясували, що він та кілька наближених до нього бізнесменів упродовж 8 років отримували вигідні контракти, фінансуючи натомість Народну партію.
Справу почала поліція, але величезною була й роль журналістів у цій історії. Вони розпочали власне розслідування й настільки заважали політикам, що ті через суд намагалися заблокувати активність журналістів.
Журналісти іспанської газети El Pais 14 місяців детально висвітлювали скандал довкола провладної партії й отримала за це премію імені Ортеги-і-Гассета.
Іспанський суд виніс вирок у травні 2018 року. Головний колишній казначей Народної партії Луїс Барсенас отримав 33 роки ув’язнення та 44 мільйони євро штрафу. Найбільший термін отримав організатор схеми Франціско Корреа — 51 рік у в’язниці. Загалом за ґрати потрапило 29 осіб. Через тиждень після винесення вироку прем’єр-міністра Іспанії Маріано Рахоя, який був лідером Народної партії з 2004 року, відправили у відставку.
🚑 Колектив
25 квітня 2021 року американська кіноакадемія вручила чергові «Оскари». Поміж номінантів одразу у двох категоріях був румунський документальний фільм «Колектив». І хоча його автори не отримали статуетку, вони розповіли всьому світові про корупцію, яка буквально вбиває людей.
Це історія про пожежу в нічному клубі «Колектив» у 2015 році, через яку загинуло 64 людини..
Пожежа спричинила хвилю протестів у столиці Румунії. Виявилося, що клуб працював без дотримання правил протипожежної безпеки та не мав дозволу на використання піротехніки під час концерту. А місцева інспекція з надзвичайних ситуацій хоч і отримала запит на проведення концерту, але так і не перевірила, чи приміщення відповідає всім правилам безпеки.
Безпосередньо від вогню загинуло 27 людей. Ще 37 померли в лікарнях. Журналісти-розслідувачі з’ясували, що помирали навіть ті, у кого були некритичні опіки. Причина — розбавлені в 10 разів дезінфекційні засоби в лікарнях. Через це люди з опіками, які не загрожували життю, помирали від зараження ран.
Виробник дезінфекційних засобів — компанія Hexi Pharma — виводила гроші, зароблені на розбавлених дезінфекторах, в офшори й використовувала їх для підкупу керівників лікарень. Виробник заробляв гроші, лікарі отримували хабарі, а хворі – помирали. Після оприлюднення цих фактів спершу у відставку подав міністр охорони здоров’я, а потім і весь уряд Віктора Понти.
У всіх трьох справах журналісти відіграли різну роль. У справі документів Mossack Fonseca вони зробили всю роботу: від аналізу самих звітів до розслідування, яке ґрунтувалося на отриманій інформації. Румунські розслідувачі не дали закрити справу клубу «Колектив» на рівні пожежі й показали колосальні зловживання в медичній сфері. А журналісти El Pais та їх колеги зробили так, що про зловживання провладної партії дізнався кожен іспанець.
⚙ Офіс розбудови доброчесності вірить, що запобігати та виявляти корупцію найефективніше разом. А серед цих історій є приклади того, що синергія влади та журналістів може принести позитивні результати.