НАЗК
UA 01103 Київ Бульвар Дружби Народів, 28
support@nazk.gov.ua
+38 (044) 200-06-94
logo
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Меню
Особливості декларування високопосадовців
Офіс розбудови доброчесності
Просвіта. Навчання. Взаємодія

Особливості декларування окремих категорій осіб

Почитати

Цей розділ присвячений декларуванню окремих категорій осіб. Ви дізнаєтеся, хто з військовослужбовців належить до декларантів, що мають робити особи, призвані на військову службу, якими є особливості декларування депутатів місцевих рад, службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, або посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належать до національних публічних діячів.

Читайте нижче окремі питання або завантажуйте брошури “Особливості декларування військовослужбовців” та “Особливості декларування високопосадовців”.

Особливості декларування високопосадовців

Хто належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, або обіймають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків

Службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є (примітка до ст. 51³ Закону України «Про запобігання корупції»):

  1. Президент України;
  2. Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра;
  3. член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Національної комісії зі стандартів державної мови;
  4. Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
  5. Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник;
  6. член Центральної виборчої комісії;
  7. член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  8. народний депутат України;
  9. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови;
  10. Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник;
  11. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники;
  12. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник;
  13. Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник;
  14. член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник;
  15. Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
  16. особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «А» або «Б», та особи, посади яких згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» належать до 1 – 3 категорій;
  17. судді, судді Конституційного Суду України;
  18. прокурори, слідчі і дізнавачі;
  19. керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя;
  20.  керівники державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення;
  21. військові посадові особи вищого офіцерського складу.

До посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, належать посади (рішення Національного агентства від 17.06.2016 № 2 «Про затвердження переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків»¹:

1) Керівника Офісу Президента України, його першого заступника та заступника;

2) керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України;

3) керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;

4) керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;

5) державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;

6) в органах місцевого самоврядування:

6.1) перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів; 

6.2) заступників голів районних, районних в містах рад;

6.3) секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;

6.4) керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст – обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;

6.5) голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).


¹ зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за № 987/29117

Особливості заповнення декларацій

Службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, або обіймають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, зобов’язані зазначати ширший перелік інформації у декларації. Такі вимоги визначені ч. 3 ст. 46 Закону.

Зокрема це стосується «бенефіціарної власності», тобто майна, яке формально не належить декларанту/члену його сім’ї, але фактично ними контролюється. 

Зверніть увагу, що термін «бенефіціарний власник» може вживатися також в іншому контексті. Так, у розділі 9 декларації також йдеться про «кінцевого бенефіціарного власника (контролера)». Визначення цього терміну є в ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». За цим Законом кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Коли зазначаються об’єкти, які є власністю третьої особи? 

❗ Вказані вище особи додатково у розділах 3 – 12 декларації зазначають об’єкти, які є власністю третьої особи, у випадках, коли:

🔹декларант або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта;

🔹може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

✏️Приклад 1. Батько декларанта, який не проживає разом з сином (відповідно для цілей декларування не є членом сім’ї), купує акції підприємства-емітента. У відповідному правочині він зазначає свого сина (декларанта/члена сім’ї) як отримувача права на можливий дохід (залежно від результатів господарської діяльності підприємства) у вигляді дивідендів.

У такому випадку відомості про вказані акції декларуються як «бенефіціарна власність». Крім того, декларант  зобов’язаний додатково зазначити цей дохід у відповідному розділі, якщо протягом звітного періоду він фактично отримав дохід від цих акцій 

✏️Приклад 2. Рідний брат декларанта, який не проживає з ним (і для цілей декларування не вважається членом сім’ї), здає в оренду об’єкт нерухомості і зазначає декларанта/члена сім’ї як отримувача орендної плати (доходу).

У цьому випадку декларант зобов’язаний задекларувати  і відомості про вказаний об’єкт нерухомості,  і відомості про дохід. 

✏️Приклад 3. Декларант домовився зі своїм водієм, що придбає автомобіль, який буде оформлений і зареєстрований на водія, однак користуватися та розпоряджатися цим автомобілем буде декларант. Тобто водій буде номінальним (довірчим) власником, однак фактичним власником буде декларант. 

У такій ситуації декларанту потрібно буде  вказати цей автомобіль у відповідному розділі декларації як свою «бенефіціарну власність».

Коли не зазначаються об’єкти, які є власністю третьої особи?

Водночас такі об’єкти не зазначаються в декларації, якщо вони одночасно: 

🔸належать на праві власності юридичній особі, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є декларант або члени його сім’ї (тобто задекларованій у розділі 9 декларації);

🔸їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (промислове обладнання, спеціальна техніка тощо).

✏️Приклад. У власності підприємства-забудовника перебуває будівельна (спеціальна) техніка. Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) цього підприємства є дружина декларанта. 

У цій ситуації декларант зазначає, що дружина є кінцевим бенефіціарним власником підприємства у розділі 9 декларації, і не зазначає інформацію про цю техніку в декларації.

Крім того, відомості щодо об’єктів права власності третьої особи, від яких отримується дохід (чи є право на отримання доходу) або щодо яких декларант/член його сім’ї може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, також не зазначаються в декларації декларантом у таких випадках: 

1️⃣ об’єкт права власності третьої особи (у тому числі члена сім’ї декларанта) перебуває у спільній (частковій або сумісній) власності із декларантом або членом його сім’ї і вже задекларований як такий.

✏️Приклад. Декларант користується автомобілем, який належить йому та його брату як спільна власність. При цьому для цілей декларування брат не вважається членом сім’ї, адже не проживає разом з декларантом та не веде спільний побут.

У цій ситуації декларант має вказати цей автомобіль у відповідному розділі декларації, а також вказати брата співвласника. Тобто це майно не зазначається як об’єкт, власником якого є третя особа, але декларант може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо нього дії, тотожні за змістом здійсненню права розпоряджатися ним.

2️⃣ вартість об’єкта менша за поріг декларування, встановлений у пп. 3, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону для відповідних типів майна.

✏️Приклад. Декларант протягом 2020 року постійно користується годинником, який коштує 150 000 грн. Годинник відповідно до правовстановлюючих документів і договорів формально належить тітці декларанта, але фактично його власником є декларант. При цьому для цілей декларування тітка не вважається членом сім’ї, адже не проживає разом з декларантом та не веде з ним спільний побут. 

У цій ситуації декларант не вказує цей годинник у розділі 5 «Цінне рухоме майно» декларації, оскільки його вартість не перевищує поріг декларування вказаного розділу. При цьому, якби годинник коштував 220 000 грн (поріг для декларування за 2020 рік становить 210 200 грн), його потрібно було б декларувати.

Як зазначити відомості у декларації? 

Якщо декларант/член його сім’ї є «бенефіціарним власником» майна, у відповідному розділі форми декларації (наприклад, «Об’єкти нерухомості») у блоці полів «Права на цей об’єкт» зазначається інформація про особу, яка є власником такого майна (обрати варіант «Власність» у полі «Тип права» і вказати інформацію про члена сім’ї або про третю особу – власника). 

Також слід зазначити, що декларант/член сім’ї є «бенефіціарним власником» такого майна. Для цього необхідно обрати варіант «Право власності третьої особи», якщо наявні ознаки відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону «Про запобігання корупції» у полі «Тип права» і вказати, кого це стосується – декларанта або члена сім’ї.

Особливості декларування відомостей в окремих розділах 

Однією з особливостей декларування є зазначення відомостей щодо роботи та посади такого декларанта.

Це стосується випадків, коли і основне місце роботи особи,  і робота (посада) за сумісництвом декларанта пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. 

Ось, що слід робити в таких випадках:

🔹 у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації у полях, які стосуються місця роботи та займаної посади, зазначається посада, віднесена до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, або посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків; 

🔹 у розділі 15 «Робота за сумісництвом суб’єкта декларування» декларації зазначаються відомості про іншу роботу чи посаду, яку виконує (займає) декларант на підставі трудового договору (контракту), крім основної роботи. Тому в цьому розділі зазначається лише посада чи робота, яка виконувалася у звітному періоді на підставі трудового договору (контракту) за сумісництвом до основної. 

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

Подають: 
🔸службові особи, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, особи, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Не подають: 
🔸всі інші декларанти.

Що є суттєвою зміною в майновому стані? 
🔷 отримання доходу,
🔷 придбання майна,
🔷 здійснення видатку.

Особливості подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані 

Суттєва зміна має перевищувати 50 прожиткових мінімумів. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається, якщо така зміна перевищила 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01 січня звітного року.  У 2021 році це 113 500 гривень

Строки подання: 10 календарних днів. У разі суттєвої зміни у майновому стані декларант у 10-денний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство, заповнивши відповідну форму у Реєстрі.

Форма повідомлення: електронна. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані декларанта подаються винятково в електронній формі, їхня паперова копія не подається.

Виправлення: не подаються. Законом не передбачена можливість подавати виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані декларанта до Реєстру.

Зміни у членів сім’ї декларанта: не подаються.  Інформація про суттєву зміну в майновому стані (отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку) члена сім’ї декларанта не повідомляється.

Всі зміни в майновому стані мають бути задекларовані.  Інформацію, зазначену в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані декларанта, необхідно відобразити у декларації за відповідний звітний період.

Одноразовий дохід/видаток. При повідомленні про суттєві зміни в майновому стані розуміється «одноразовий» дохід/видаток, при цьому йдеться саме про «нарахований» дохід, тобто такий, що включає податки та збори.

У разі здійснення видатку на суму, яка перевищує встановлений поріг, внаслідок якого набуто право на майно, вартість якого теж перевищує поріг, подається одне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. У відповідних розділах такого повідомлення зазначається як видаток, так і придбане майно.

Особливості декларування військовослужбовців

Хто з військовослужбовців є декларантами 

Декларантами є військові посадові особи:

🔷 Збройних Сил України,
🔷 Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України,
🔷 інших утворених відповідно до законів військових формувань (абз. 15 ч. 1 ст. 1 та п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»).

Військові посадові особи – це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством (ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»).
Адміністративно-господарські функції (обов’язки) – це обов’язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідувачів складів, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) – це обов’язки з керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Отже, декларантами є військовослужбовці, які:

🔷 обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків;

🔷 спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.

При цьому військове звання не має значення (крім винятків з-поміж декларантів, які зазначені нижче).

Військовослужбовець, який перебуває у розпорядженні відповідного командира та не обіймає штатної посади, може бути декларантом, лише якщо на нього покладено організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов’язки, визначені для нього цим командиром (такі обов’язки повинні закріплюватися у відповідному документі).

Категорії військовослужбовців, які не повинні декларуватися

Не повинні подавати декларації (п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3, абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»):

  1. військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;
  2. військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
  3. військові посадові особи з-поміж військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу;
  4. військові посадові особи з-поміж військовослужбовців військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
  5. військовослужбовці молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу;
  6. військовослужбовці строкової військової служби;
  7. курсанти вищих військових навчальних закладів;
  8. курсанти вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути;
  9. курсанти факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Важливо:винятки, зазначені у пп. 1 – 5, не поширюються на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах. Тобто якщо військова посадова особа з-поміж військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу проходить військову службу у військовому комісаріаті, їй необхідно подати декларацію (абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону).

Також не повинні декларуватися військові посадові особи, які проходять службу у закладах, установах та організаціях, що здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти чи науки.

❗Декларація подається, лише якщо такі особи є:

🔷керівниками закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського рівня (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя);

🔷керівниками закладів вищої освіти та їх заступниками;

🔷керівниками науково-дослідних інститутів та інших наукових установ.

Особливості припинення та поновлення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, військовослужбовцями

💼Особливості припинення діяльності 

Днем припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, військовими посадовими особами є день звільнення з посади, яка передбачала виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків.

✏️ Приклад 1. Військовослужбовець обіймав штатну посаду, яка передбачала виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, тому був декларантом.

01.06.2020 його було звільнено з посади та зараховано наказом по особовому складу в розпорядження посадової особи без визначення організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків або обов’язків з виконання завдань державного органу.

У розумінні Закону України «Про запобігання корупції» такий військовослужбовець не вважається уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Під час перебування у розпорядженні відповідного командира військовослужбовця було виключено зі списків особового складу військової частини та 07.07.2020 звільнено з військової служби.

Таким чином, останнім днем виконання функцій держави військовослужбовцем є саме день звільнення з посади (01.06.2020), а не день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини та звільнення з військової служби (07.07.2020).

Так, військовослужбовець зобов’язаний подати декларацію «перед звільненням» протягом 20 робочих днів з дня, наступного після звільнення з посади, яка передбачала виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, тобто відлік строку подачі декларації починається з 02.06.2020. Потім він повинен подати декларацію «після звільнення» до 01.04.2021 (крім випадків, коли така декларація не подається).

💼Особливості поновлення діяльності

✏️ Приклад 2. Військовослужбовець не є декларантом та перебуває у розпорядженні відповідного командира. Надалі військовослужбовця мають призначити на штатну посаду, яка передбачає виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, у зв’язку із чим він має стати суб’єктом декларування.

У такому випадку перед призначенням на вказану посаду цей військовослужбовець зобов’язаний подати декларацію «кандидата на посаду».

✏️ Приклад 3. Військовослужбовець обіймав штатну посаду та був декларантом.

Надалі він був звільнений з посади та зарахований наказом по особовому складу в розпорядження посадової особи, яка визначила для військовослужбовця обсяг організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків у відповідних документах кадрового характеру.

У цій ситуації військовослужбовець залишився декларантом та не припинив виконання функцій держави, тому подавати декларацію «перед звільненням» не потрібно.

Особливості декларування відомостей про місце проходження військової служби

Військовослужбовці:

🔷 рядового, сержантського і старшинського складу,
🔷 молодшого та старшого офіцерського складу

не зазначають відомості про місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду.

Таким особам у полі «Місце роботи або проходження служби (або місце майбутньої роботи чи проходження служби)» розділу 2.1 декларації рекомендовано зазначити «військова служба», а у полі «Займана посада (або посада, на яку претендуєте)» вказати «військовослужбовець».

Як задекларувати грошове забезпечення у розділі 11 декларації?

Для цього потрібно: 

  • у полі «Джерело доходу» обрати позначку «Інша фізична або юридична особа»;
  • у полі «Тип особи» обрати позначку «Юридична особа, зареєстрована в Україні»;
  • у полі «Найменування» зазначити «військова служба», при цьому в полі «Код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» обрати позначку «Не відомо».

Важливо:військовослужбовці вищого офіцерського складу мають зазначати повні відомості про місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду (описані особливості зазначення місця проходження військової служби не поширюються на них).

Технічні помилки, які можуть виникнути при роботі з Реєстром декларацій

Іноді під час роботи з Реєстром декларацій, зокрема, при реєстрації, авторизації або поданні документів, виникають помилки технічного характеру. Розглянемо найпоширеніші з них.

⛔ Помилка при зчитуванні особистого ключа (виникла помилка при відкритті особистого ключа (невірний пароль чи ключ пошкоджений (24))

Що робити?

🔹 переконайтеся, що у полі «Пароль особистого ключа» вказано правильний пароль особистого ключа;

🔹 якщо ви впевнені у коректності зазначеного паролю, але помилка повторюється або ви втратили пароль доступу до особистого ключа, зверніться до одного із кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, щоб отримати новий кваліфікований електронний підпис (КЕП);

🔹 повторіть спробу увійти до Реєстру декларацій з новим КЕП.

⛔ Помилка при зміні кваліфікованого електронного підпису «Активного користувача з такою електронною адресою не існує»

Що робити?

🔹 зверніться до служби технічної підтримки Національного агентства за електронною адресою support@nazk.gov.ua;

🔹 у листі обов’язково вкажіть прізвище, ім’я, по батькові декларанта, реєстраційний номер облікової картки платника податків та суть помилки.

⛔ Помилка при автентифікації користувача (Ви не підтвердили Email)

Що робити?

🔹 увійдіть до поштової скриньки, вказаної під час першої авторизації;

🔹 відкрийте лист з темою «Підтвердження реєстрації ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ» і перейдіть за наведеним у листі посиланням;

🔹 якщо такого листа немає у папці «Вхідні», варто перевірити папку «Спам»;

🔹 якщо лист так і не вдалося знайти, зверніться до служби технічної підтримки Національного агентства за електронною адресою support@nazk.gov.ua.

⛔ Помилка при зчитуванні особистого ключа (сертифікат пошкоджений або не може бути використаний (50))

Що робити?

🔹 переконайтеся, що на комп’ютері встановлено актуальні дату та час; 

🔹 перевірте, чи опубліковані сертифікати вашого кваліфікованого електронного підпису на сайті кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, який вам його видав;

🔹 за відсутності сертифікатів КЕП на сайті кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг необхідно звернутися до нього.

⛔ Помилка особистого ключа (сертифікат не знайдено (51))

Що робити?

🔹 переконайтеся, що ви обрали правильно кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, який видав КЕП у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг”;

🔹 повторно увійдіть до Реєстру декларацій;

🔹 якщо помилку не усунено, зверніться до кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

⛔ Помилка особистого ключа (сертифікат не чинний за строком дії або закінчився строк дії відповідного особистого ключа (52))

Що робити?

🔹 зверніться до одного із кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;

🔹 отримайте новий кваліфікований електронний підпис (КЕП) та увійдіть до Реєстру декларацій з новим КЕП.

Помилка «користувач з таким податковим номером вже зареєстрований»

Що робити?

🔹 змініть КЕП у Реєстрі декларацій, скориставшися функцією «Я змінив свій особистий ключ».

Помилка при зчитуванні особистого ключа (помилка при передачі запиту на сервер ЦСК за протоколом HTTP (5))

Що робити?

🔹 вимкніть розширення браузера та змініть налаштування антивірусного програмного забезпечення, дозволивши передачу запитів за протоколом HTTP (5).

Якщо у вас виникли інші проблеми, шукайте у відповідях на найчастіші запитання технічної допомоги або зверніться до Національного агентства за ел. адресою support@nazk.gov.ua

Контакти
Офіс доброчесності

+38 (044) 200-06-94
м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28
Підписатися на розсилку