Вимірювання корупції (measurement of corruption)

це підхід до оцінювання корупції, метою якого є кількісне вимірювання масштабів корупції. За результатами можна також проаналізувати ефективність антикорупційних заходів у країнах. А регулярні зрізи дозволяють порівнювати стан справ протягом років та відслідкувати зміни. 

У світі є багато рейтингів для вимірювання корупції. Одні з найвідоміших — Індекс сприйняття корупції та Індекс верховенства права.

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — СРІ)

найбільш широко використовуваний показник корупції у світі, розроблений міжнародною організацією Transparency International. Оприлюднені щорічні рейтинги базуються на джерелах різних незалежних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що держава повністю просякнута корупцією, максимальна (100 балів) — суспільство майже повністю вільне від корупції. 

Цінність СРІ як індикатора рівня корупції:

1. має глобальне географічне охоплення;
2. є більш надійним, ніж кожне джерело окремо, оскільки компенсує можливі помилки, беручи середнє значення принаймні з трьох різних джерел;
3. завдяки своїй шкалі від 0 до 100 може розрізняти уявні рівні корупції детальніше, ніж джерела, які, наприклад, мають шкали 1-7 або 1-10;
4. поєднує різні точки зору щодо корупції в один індикатор, нейтрально підходить до особливостей політичних режимів. 

Прояви корупції, які фіксує СРІ: 

• хабарництво;
• виведення державних коштів; 
• наявність службових осіб, які використовують державні посади для приватної вигоди без наслідків;
• здатність урядів стримувати корупцію та забезпечувати ефективні механізми доброчесності в державному секторі;
• бюрократія та надмірні бюрократичні перепони, що можуть збільшити ймовірність корупції;
• меритократичні VS кумівські призначення на державній службі;
• ефективне кримінальне переслідування корупціонерів;
• адекватні закони для прозорості фінансової інформації та запобігання конфлікту інтересів серед державних службовців;
• правовий захист викривачів, журналістів, слідчих, коли вони повідомляють про випадки хабарництва та корупції;
• захоплення держави вузькими особистими інтересами;
• доступ громадянського суспільства до інформації про державні справи. 

Коротко про результати СРІ-2020

Україна отримала 33 бали зі 100 можливих та посіла 117 місце серед 180 країн світу. За останній рік наші показники виросли на 3 бали. Поруч із Україною в рейтингу — Єгипет, Есватіні (Свазіленд), Непал, Сьєрра-Леоне та Замбія (у всіх аналогічно по 33 бали).

Десятка лідерів за рік не змінилася. Рейтинг CPI очолюють Нова Зеландія та Данія, які додали по одному балу й тепер мають 88 зі 100. Далі в списку — Фінляндія, Сінгапур, Швеція та Швейцарія.

У кінці списку опинилися Сирія (14), Сомалі (12) та Південний Судан (12).

Повні результати СРІ-2020 — https://bit.ly/3EVVScy 

Індекс верховенства права (WJP Rule of Law Index)

В основі оприлюднених рейтингів від World Justice Project — аналіз результатів громадських опитувань (у 2021-му році їхня кількість сягнула 138 тис.), думок профільних експертів і практиків, 8 тематичних категорій, 44 різні індикатори, унікальні дані щодо понад сотні країн (у 2021-му — 139). 

Оцінка категорії корупції базується на факторі невикористання державних посад для отримання приватної вигоди 4 категоріями осіб:

1. представники виконавчої влади;
2. службовцями судової гілки влади;
3. державними службовцями в поліції та військовими;
4. посадовці законодавчої влади.  

Важливість Індексу верховенства права:

• розрахований на широку аудиторію, що включає політиків, організації громадянського суспільства, науковців, громадян і фахівців юридичної практики зокрема;
• як діагностичний інструмент, повинен допомогти визначити сильні й слабкі сторони кожної проаналізованої країни або юрисдикції, а також заохотити до змін, зокрема в системі політичних дій і рішень;
• пропагує мету зміцнення верховенства права всередині держав  і юрисдикцій. 

Коротко про результати WJP Rule of Law Index за 2021-ий рік

У 2021-му році Україна посіла в рейтингу World Justice Project 74 місце, піднявшись на 5 позицій у порівнянні з попереднім дослідженням. 

Очолили список WJP за індексом верховенства права Данія, Норвегія та Фінляндія. А Венесуела, Камбоджа й Демократична Республіка Конго отримали найнижчі загальні показники — такі ж, як і в 2020-му році.

Повні результати Індексу верховенства права-2021 — https://bit.ly/31MSRNz 

Окрім цих двох світових індексів, показники корупції можна відслідкувати за результатами регулярного дослідження «Нації в транзиті» (Nations in Transit) американської громадської організації Freedom House, ICRG (гайду щодо ризиків країн світу) і CPIA (оцінки державних політик та інституцій) від Світового банку та інших міжнародних напрацювань.

Ще одним джерелом для вимірювання корупції є Глобальний барометр корупції, розроблений тією ж організацією Transparency International. Зі свого старту в 2003-му ресурс допомагає досліджувати повсякденний досвід людей зі всього світу, які стикаються з корупцією. За словами розробників, це можливість кожного поділитися своїми думками та спостереженнями в глобальному масштабі. По суті Барометр є єдиним дослідженням громадської думки щодо корупції у світі. 

Водночас важливо розуміти, що міжнародні рейтинги відображають різницю між державами, допомагають відслідковувати та аналізувати поступ у боротьбі з корупцією. Для цілісного ж уявлення про рівень корупції в країні варто орієнтуватися на внутрішні соціологічні дослідження.

Бібліотека досліджень щодо корупції в Україні (ресурс НАЗК) — https://nazk.gov.ua/uk/doslidzhennya-koruptsiyi/ 

Джерела: 

Індекс сприйняття корупції-2020 — https://bit.ly/3qdfbbt

Глобальний барометр корупції — https://bit.ly/3yoC1QN 

Індекс верховенства права-2021 — https://bit.ly/31MSRNz 

Бібліотека досліджень щодо корупції в Україні — https://nazk.gov.ua/uk/doslidzhennya-koruptsiyi/