Чи були ви свідком ситуації, коли керівник державного підприємства брав у своє підпорядкування родича? Або депутат брав участь у голосуванні за надання у власність земельної ділянки своєму знайомому, з яким добре дружить? Чи суддя був упереджений у прийнятті судового рішення щодо своїх колег? Ці ситуації — приклади конфлікту інтересів.
Конфлікт інтересів є складовою більшості корупційних правопорушень, у тому числі кримінальних. Дізнатися про нього можна у Законі України “Про запобігання корупції”, але ці норми не завжди зрозумілі. Тому ми вирішили розказати вам, як вчасно розпізнати конфлікт інтересів, уникнути або належно врегулювати його.
💡 Що таке конфлікт інтересів та кого це стосується?
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у своєму Посібнику з питань врегулювання конфліктів інтересів на державній службі пропонує таке визначення терміну конфлікту інтересів:
“Конфлікт інтересів — це конфлікт між публічно-правовим обов’язком та приватними інтересами державної посадової особи. В згаданому конфлікті державна посадова особа має інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи і які здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов’язків або функцій.”
Спробуємо розібратися, про що саме йдеться в цьому визначенні.
Так, конфлікт інтересів може виникнути в особи, яка наділена публічними або представницькими повноваженнями. Наприклад, у представника державної або місцевої влади, керівника держпідприємства, очільника або заступника закладу освіти, члена конкурсної або дисциплінарної комісії тощо.
Крім цього, у такої особи має бути “приватний інтерес”, який може впливати на рішення/дії, які вона приймає чи вчиняє на роботі. Йдеться про будь-який майновий чи немайновий інтерес, який людина може мати завдяки стосункам з іншими особами (сімейним, дружнім тощо), або інтерес щодо юридичних осіб.
Чому ж виділяють потенційний та реальний конфлікти інтересів?
Потенційний конфлікт інтересів — це наявність приватного інтересу в особи, який може (потенційно) вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення/невчинення дій під час виконання її повноважень. Наприклад, депутат місцевої ради має бізнес у сфері будівництва і його включили до складу тендерного комітету, який розглядає пропозиції підрядників на будівництво школи в місті. Відповідно він може бути упередженим, наприклад, при відборі пропозицій підрядників.
Водночас реальним конфліктом інтересів є ситуація, де виникла суперечність між приватним інтересом особи та її службовими/представницькими повноваженнями. Тобто, така ситуація точно впливає на об’єктивність або неупередженість дій та рішень особи, якої це стосується. Наприклад, той же місцевий депутат голосує за пропозиції на тендері і серед них є його компанія.
🔎 Як перевірити наявність конфлікту інтересів?
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розробило короткий тест, який допоможе визначити, чи є у вас конфлікт інтересів.
Якщо ви все ще не впевнені, чи наявний у вас конфлікт інтересів, можна звернутися до НАЗК за роз’ясненням. Для цього необхідно заповнити форму, у якій детально описати ситуацію, що може свідчити про потенційний або реальний конфлікт інтересів.
⚙ Як діяти, якщо виявлено/підтверджено конфлікт інтересів?
Важливо розуміти, що у багатьох випадках, виникнення конфлікту інтересів можна уникнути, якщо вчасно вжити/не вжити відповідні дії.
Якщо у вас усе ж таки виник конфлікт інтересів або ви стали його свідком, слід виконати такі дії (залежно від ситуації):
1⃣ повідомити про його наявність (бажано в письмовій формі). Залежно від ситуації, це може бути безпосередній керівник, колегіальний орган, до складу якого входить особа, НАЗК або інший орган, який визначено законом;
2⃣ не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
3⃣ вжити заходів для врегулювання конфлікту інтересів (протягом 2 робочих днів, з моменту повідомлення про його наявність).
Більше про те, як врегулювати наявний конфлікт інтересів, читайте тут.
Невиконання зазначених дій особою, у якої виник конфлікт інтересів, може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
📑 Якими законодавчими актами регулюється конфлікт інтересів?
Згідно з Конвенцією ООН проти корупції (2003 рік), яку підписали та ратифікували 140 країн світу, серед яких — Україна, кожна Держава-учасниця:
◾ прагне створювати, підтримувати й зміцнювати системи, що сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів у публічному секторі (стаття 7) та серед державних посадових осіб (стаття 8);
◾ сприяє непояві конфлікту інтересів у приватному секторі, а також запобігає його виникненню через обмеження щодо діяльності колишніх посадовців у приватному секторі (стаття 12).
Українське законодавство у сфері конфлікту інтересів спирається на такі акти:
🔹 Закон України “Про запобігання корупції” — визначає, що таке конфлікт інтересів, якими є його види й складові, зазначає загальні способи врегулювання;
🔹 Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України — містить положення про відповідальність за порушення законодавства у сфері конфлікту інтересів;
🔹 інші закони — врегульовують питання конфлікту інтересів у діяльності окремих категорій осіб (наприклад, у народних депутатів України або у членів органів місцевого самоврядування).
Аби бути доброчесним на публічній службі, варто знати та дотримуватися законодавства у сфері конфлікту інтересів. Читайте більше про нього у Методичних рекомендаціях, розроблених НАЗК.