Школа доброчесності НАЗК — це проект для громадських активістів, які прагнуть розібратись в антикорупційній системі України та опанувати антикорупційні інструменти. Під час набору до першої Школи ми отримали більше 500 анкет від охочих взяти участь. Зважаючи на інтерес до проєкту, наразі ми працюємо вже над Другою Школою доброчесності.
Поки триває набір на Другу Школу доброчесності, ми попросили випускників Першої Школи поділитися враженнями від проекту та розповісти, якою вони бачать роль громадськості в протидії та запобіганні корупції. Ділимося найцікавішими цитатами.
Навіщо громадянам орієнтуватись в антикорупційному законодавстві та знати про наявні антикорупційні інструменти?
Відповідає Юлія Сорока, фахівчиня з управління проєктами у сфері розвитку спроможностей та навчання, проєкт “Моніторинг результатів та вивчення досвіду діяльності USAID в Україні”.
“Корупцію називають основною проблемою більшість громадян України, — відповідає Юлія. — Однак, без розуміння де криється корупція, як її попередити та виявити, складно долучитися до антикорупційної діяльності. Тому, на мою думку, кожному свідомому громадянину важливо знати про антикорупційне законодавство і про антикорупційні інструменти, і мати змогу їх використовувати. Саме завдяки такій просвітницькій роботі українське суспільство формуватиме культуру нульової толерантності до корупції”.
Думками поділилась Марія Карабин — журналістка – аналітикиня та членкиня ГО “Прогресивні люди”:
“На мою думку, це потрібно, щоб вміти захистити себе та близьких людей від наслідків корупції. Окрім цього, побутове сприйняття корупції та корупція у визначенні законодавства — це різні речі. І недостатньо знати й говорити про корупційне порушення, потрібно вміти його довести”.
На тему розмірковували Віталій Ткаченко і Наталія Шпак. Віталій працює в управлінні економічної, інформаційної безпеки та внутрішнього аудиту державного підприємства, а Наталія — доцентка кафедри адміністративного права і процесу та митної безпеки Університету ДФС.
“Я вважаю, що це необхідно для розбудови активізму та адвокації в антикорупційній сфері”, — зазначив Віталій.
“Такі знання допоможуть громадянам контролювати посадовців, забезпечити дотримання власних прав та запобігти корупційним схемам”, — вважає Наталія.
Якою є роль громадськості у протидії корупції?
Наступну відповідь дав випускник Першої Школи доброчесності НАЗК Юрій Шваб — юрист-аналітик “Інституту законодавчих ідей”:
“Громадськість, на мою думку, виконує дві основні функції: викриває та повідомляє про корупцію, і здійснює контроль над роботою державних органів (наприклад, через Громадські ради)”.
Серед учасників Першої Школи доброчесності були також студенти університетів. Ось такі міркування ми отримали від Роксолани Малиняк, студентки факультету правничих наук Києво-Могилянської академії:
“Роль громадськості в протидії корупції є визначальною. З одного боку, саме активне громадянське суспільство забезпечує прозорість і підзвітність у діяльності системи антикорупційних інститутів. З іншого — громадськість здійснює належний контроль за їх функціонуванням, сприяє взаємодії з іншими інститутами, і є тією живою ланкою, що дозволяє формувати суспільну думку при ухваленні відповідних рішень”.
“Корупція не завжди є видимою, досить часто певні домовленості чи зловживання відбуваються за закритими дверима. Саме тому важливою є роль громадськості, яка своїми активними діями може допомагати державним антикорупційним органам виявляти корупцію. Також громадськість є тією рушійною силою, яка може привертати увагу всього суспільства до наявних проблем у сфері, проводити просвітницькі заходи та навчати протидії корупції на побутовому рівні. Нульової толерантності до корупції важко досягти без свідомого ставлення кожного громадянина до цієї проблеми”, — вважає Юлія Сорока.
Що кожен громадянин може зробити для розвитку нульової толерантності до корупції в суспільстві?
Віталій Ткаченко, співробітник управління економічної, інформаційної безпеки та внутрішнього аудиту державного підприємства: “Громадяни мають реагувати на будь-які прояви корупції та власним прикладом пропагувати ідею нульової толерантності до корупції”.
“Я думаю, що достатньо буде дотримуватися трьох правил: повідомляти про корупцію, не давати хабарів та не брати їх”, — запевнив Юрій.
“Почати із себе: не зловживати службовим становищем, діяти доброчесно, не порушувати законодавства. А ще не мовчати, коли стикаєшся з корупцією: говорити про порушення, звертатися до антикорупційних організацій за допомогою та підтримкою, залучати ЗМІ”, — журналістка Марія Карабин.
Ви ще маєте можливість долучитися до проекту заповнивши анкету за посиланням.