Державне фінансування та звітування партій є одними з найефективніших інструментів запобігання політичній корупції. Офіс розбудови доброчесності при НАЗК працює, аби норми законодавства в цій сфері були зрозумілими представникам політичних партій, а процес звітування зручним.
Ми проаналізували, як питання фінансової діяльності та звітування політпартій врегульовано в інших країнах, та які кроки в цьому питанні вже зробила Україна, і розповідаємо про це вам.
Фінансування політичних партій у світі
Сьогодні чимало країн законодавчо закріплюють регулювання фінансової діяльності політичних партій.
За останні два десятиліття основні європейські інституції напрацювали ключові стандарти та рекомендації, що стосуються фінансування та звітності політпартій. Серед них:
- Рекомендація Парламентської асамблеї Ради Європи 1516 «Про фінансування політичних партій»,
- Керівні принципи щодо фінансування політичних партій Венеціанської комісії,
- Керівні принципи перегляду виборчого законодавства ОБСЄ.
Більшість цих документів окреслювали правила фінансування політпартій, зокрема обмеження розміру приватних внесків, критерії державного фінансування та вимоги щодо звітування.
У 1999 році Група держав проти корупції (GRECO) почала стежити за дотриманням стандартів Ради Європи у сфері боротьби з корупцією, а з 2006 моніторить і прозорість фінансування політичних партій. У GRECO вважають, що державне фінансування політичних партій зменшує їхню залежність від приватних донорів та сприяє політичній конкуренції.
Так, у Британії є два типи державного фінансування. Перший отримують опозиційні партії, представлені в обох палатах британського парламенту. Ці гроші партії можуть витратити на робочі відрядження та утримання офісу лідера опозиції. Другий тип — це спеціальний грант, який розподіляється між партіями, від яких до Нижньої палати обрано щонайменше 2 члени парламенту. Ці кошти дозволяється використовувати лише на розробку політик.
В Іспанії держава також щорічно фінансує діяльність партій. Право на гроші з держбюджету мають парламентські партії. Між ними кошти розподіляють залежно від кількості місць, отриманих партіями в парламенті на останніх виборах.
Для того, щоб отримати підтримку від держави, чеським партіям на парламентських виборах потрібно отримати щонайменше 3 % голосів. Тоді партія отримає право на фінансування, яке стартує від 6 млн крон на рік (близько 7,6 млн грн). Розмір фінансування залежить від підтримки виборців, відповідно що більше % голосів, то більша державна підтримка. Законодавство Чехії передбачає, що за кожен мандат депутата чи сенатора кожна парламентська партія отримує щорічно 900 тис. крон (близько 1 млн грн), а за місцевого депутата — 250 тис. крон (близько 300 тис. грн).
Як політпартії звітують в інших країнах?
Регулярне звітування є одним із ключових інструментів підвищення прозорості фінансування та діяльності політичних партій. У рекомендаціях GRECO йдеться про те, що на законодавчому рівні мають бути визначені форми фінансових звітів партій та інформація, яку вони повинні включати. Крім того, відповідно до стандартів фінансові звіти політичних партій мають бути публічними та доступними для громадськості.
Наприклад, у Латвії партії зобов’язані подавати декларації про походження коштів для участі партії у виборах та їхнє використання, а також щорічний фінансовий звіт до Бюро з питань запобігання й боротьби з корупцією. У Латвії інформація про фінансову діяльність політпартій є публічною. Відтак, звіти, які отримує Бюро, публікуються на його сайті та в Латвійському віснику. Також Бюро зобов’язане оприлюднювати інформацію про порушення, виявлені в деклараціях партій.
У сусідній з Україною Словаччині партії звітують відповідно до порядку, встановленого для всіх суб’єктів господарювання. Партії мають подавати до Національної ради щорічні фінансові звіти. Їх перевіряє аудитор, визначений Словацькою палатою аудиторів. Окремо партії звітують про фінансування участі у виборах до парламенту. Звіти оприлюднює апарат Національної ради на своєму сайті.
У Британії звітування партій не закінчується лише на щорічному фінансовому звіті. У період виборів щотижня та в міжвиборчий період щоквартально партія зобов’язана звітувати про внески. Якщо доходи або витрати протягом звітного року склали 25 тисяч фунтів, то потрібно подавати відповідну інформацію до Виборчої комісії, яка на своєму сайті публікує Баланс рахунків. Також партія має звітуватися про одержані позики. Оприлюднення цих даних відбувається у відповідних Реєстрах — внесків, витрат на вибори, позик тощо.
Контроль за моніторингом фінансової діяльності політпартії та за перевіркою їхніх звітів у інших країнах покладається на спеціалізовані фінансові, правоохоронні та/або інші органі з окремими повноваженнями.
Частина країн відповідними повноваженнями наділила органи, які проводять аудит публічних фінансів, тобто перевіряють, наскільки ефективно використовуються державні кошти. Наприклад, в Австрії такі повноваження має Комісія при Міністерстві внутрішніх справ, в Угорщині — Державна рахункова палата, в Іспанії — Рахунковий трибунал. Деякі країни контроль за фінансуванням та звітністю партій покладають на антикорупційні органи. У Латвії це Бюро з питань запобігання і протидії корупції, у Франції — Комісія з виборчої звітності та політичного фінансування.
А як це врегульовано в Україні?
У 2006 році Україна стала сороковим членом Групи держав проти корупції (GRECO). Того ж року наша держава ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції. Після ратифікації Конвенція стала невід’ємною частиною законодавства України.
Ратифікуючи Конвенцію, кожна кожну держава-учасниця зобов’язується розглянути можливості для впровадження належних нормативно-правових актів та вживати відповідні заходи «з метою посилення прозорості у фінансуванні кандидатур на виборні державні посади та, у належних випадках, у фінансуванні політичних партій».
Втім до 2015 року в Україні фінансова складова діяльності політичних партій законодавчо не регулювалася. Саме у 2015 році Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про політичні партії в Україні», завдяки яким запроваджено не лише державне фінансування політичних партій, а й контроль за їхньою звітністю й цільовим використанням коштів, виділених із державного бюджету.
За збір і оприлюднення звітів, а також контроль за дотриманням встановлених обмежень фінансування партій, відповідає Національне агентство з питань запобігання та протидії корупції (НАЗК).
НАЗК перевіряє звіти про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру, які щоквартально подають понад 300 партій. Крім того, Агентство має повноваження тимчасово зупинити чи назавжди припинити фінансування політпартії, якщо вона звітує недоброчесно.
З 11 травня 2021 року звіти політичних партій за I–V квартали 2021 року і надалі подаються лише в електронному форматі через спеціальний Реєстр звітів політичних партій POLITDATA.
Перехід на електронне звітування політичних партій дозволить відмовитися від паперової звітності та витрачання коштів на друк, надасть можливість швидше заповнити звіт, забезпечить прозорість зберігання та оприлюднення й захисту інформації. Крім того, звітування в електронному форматі дозволить НАЗК швидше забезпечити перевірку звітів партій.
Також завдяки тому, що партії тепер звітують в електронному форматі, громадяни зможуть легше знаходити звіти партії, яка їх цікавить, та аналізувати дані у цих звітах.
Аби представникам політичних партій було зручніше користуватися POLITDATA, Офіс спільно з Департаментом запобігання політичній корупції підготували відеоінструкції.
Офіс розбудови доброчесності вірить, що відкритим і чесним партіям довіряють більше, тому закликає представників політпартій дотримуватися вимог, передбачених законом.