Адміністративна корупція (administrative corruption)

корупція, яка виникає між державою, представленою державними чиновниками/бюрократами, що відповідають за прийняття рішень, та громадськістю/громадянами, коли їм потрібні певні послуги. 

Активний хабар (active bribery)

обіцянка або безпосередньо давання хабаря (на відміну від його одержання — пасивний хабар). Цей термін не означає, що активний хабарник взяв на себе ініціативу, оскільки хабар може бути витребуваний стороною-отримувачем (яка вчиняє «пасивне хабарництво»). 

Антикорупційна система

це сукупність різнорівневих інституцій, що об’єднані спільною метою боротьби з корупцією та реалізують її відповідно до власних функцій і повноважень. Разом утворюють масштабний антикорупційний механізм завдяки раціональному поділу обов’язків і завдань, співпраці й кооперації зусиль.

Аудит (auditing)

офіційна перевірка рахунків організації (державного чи приватного сектору), аби переконатися, що вона витрачає гроші правильно та звітує про них належним чином.

Бенефіціарний власник (beneficial owner)

це реальна особа, яка зрештою й володіє, має контроль над компанією чи цільовим фондом та/або отримує вигоду з їхніх діяльності й доходів. Цей термін використовують для контрасту з юридичними або номінальними власниками компанії, а також довіреними особами, усі з яких можуть бути зареєстровані як законні власники активу, але фактично не мають права користуватися його перевагами.

Боротьба з корупцією (anti-corruption)

термін, що використовується для позначення спектру підходів до боротьби з корупцією. Багато ширших методик щодо належного управління та сприяння демократії дають схожі результати, навіть якщо вони не позначені як «антикорупційні».

Велика корупція (grand corruption)

корупція на вищих рівнях влади, що зазвичай передбачає як значні вигоди для залучених посадових осіб, так і значні втрати для держави та її громадян. Іноді велику корупцію також називають політичною. Антонім — побутова корупція.

Взаємна юридична допомога (mutual legal assistance)

це офіційний процес співпраці між двома або більше юрисдикціями, наприклад, у справах про транскордонне відмивання грошей, повернення активів та ухилення від сплати податків. Завдяки такому співробітництву, яке зазвичай здійснюється через договір, держава може запитувати й отримувати допомогу в зборі інформації та доказів із приватних і публічних джерел для використання в офіційних розслідуваннях та судовому переслідуванні.

Викривачі (whistleblowers)

— люди, які інформують громадськість або органи влади про корупційні операції та іншу незаконну, аморальну поведінку, свідками чи викривачами яких вони стали. 

Вимагання (extortion)

акт використання (як прямого, так і опосередкованого) доступу до влади чи знань, а також примусових погроз для отримання бажаного (незаслуженої співпраці, компенсації тощо).

Вимірювання корупції (measurement of corruption)

підхід до оцінювання корупції, метою якого є кількісне вимірювання масштабів корупції.

Виплати за сприяння (facilitation payments)

технічно хабар; відносно невеликі індивідуальні суми, сплачені поза офіційними зборами, щоб прискорити надання певних послуг. Однак у багатьох країнах такі виплати звільнені від переслідування за хабарництво, якщо вони використовуються з метою прискорення офіційних процесів, а не для уникнення регулювань.

Відкат (kickback)

хабар, сплачений постфактум за неправомірну послугу.

Відмивання грошей (money laundering)

будь-яка дія чи спроба маскування, приховування джерела грошей або незаконних активів.

Відсторонення (debarment)

термін для позначення фізичної особи чи компанії, офіційно виключених із тендеру на проєкт, який фінансує чи підтримує уряд. Це відбувається, коли розслідування або експертиза виявляють причетність особи/компанії до шахрайства, поганого управління або корупції.

Відтік капіталу (capital flight)

переміщення великих сум грошей із держави. Цей рух може бути легальним (наприклад, інвестори забирають свої кошти через політичну кризу та невпевненість в економічній ситуації) або незаконним. Незаконний відтік капіталу часто стосується грошей, зароблених злочинною діяльністю, і намір полягає в тому, щоб гроші зникли з будь-якого запису в країні походження.

Дарування (gift giving)

хабарництвом є випадки, коли піднесення подарунків державним службовцям суперечить принципам неупередженості, професіоналізму та гідності. Наявне очікування, що в обмін на подарунок чиновник проявить пільгове ставлення до дарувальника.

Демократична підзвітність (democratic accountability)

ідея про те, що громадяни можуть надавати зворотній зв’язок суб’єктам (політичним партіям, парламенту, державним службовцям), які відповідають за формування політики й прийняття рішень, і таким чином формують політику та рішення.

Державний сектор (public sector)

уряд та його децентралізовані підрозділи — у тому числі поліція, військові, транзитні органи, початкові школи та система охорони здоров’я — які використовують державні кошти та надають послуги, аби покращувати життя громадян, а не отримувати прибуток.

Доброчесність (integrity)

— чинити правильно навіть тоді, коли ніхто не бачить; дотримання набору моральних або етичних принципів.

Довірена влада (entrusted authority)

повноваження, сила, обов’язки чи посада, доручені особі шляхом виборів, призначення чи трудового договору тощо. Це стосується поведінки в офіційних чи професійних компетентностях, а не діянь як приватної особи.

Етика (ethics)

заснований на головних цінностях і нормах набір стандартів поведінки в уряді, компаніях і суспільстві, який керує рішеннями, вибором і діями. 

Закупівля (procurement)

термін, що стосується різних етапів придбання товарів або послуг від зовнішнього джерела, і коли покупці (наприклад, державні установи та організації), часто в процесі торгів, шукають найкращу пропозицію за співвідношенням «ціна-якість».

Заступництво, патронацтво (patronage)

форма підтримки від багатого та впливового «опікуна» задля призначення на державні посади, підвищення по службі, контрактів на роботу тощо.

Захищене викриття (protected disclosure)

це заява або повідомлення про серйозні правопорушення, зокрема корупційну поведінку, неправильне управління або марну трату державних грошей, що дає особі, яка викрила інформацію, право на підтримку та захист від помсти.

Захоплення держави (state capture)

термін, вигаданий Світовим банком на початку 2000-х років для позначення одного з типів системної політичної корупції, коли приватні інтереси суттєво впливають на процеси прийняття державою рішень на власну користь. Наприклад, бізнес може неправомірно впливати на законодавців, щоб вони ухвалювали сприятливі закони.

Захоплення еліт (elite capture)

явище, коли політичні та соціальні еліти беруть ресурси, призначені на користь більшості населення. Це можуть бути економічні, освітні, соціальні, політичні ресурси.

Індекси корупції (corruption indices)

це таблиці для багатьох країн із балами чи оцінками, що відображають рівні корупції або пов’язані з ними характеристики, такі як потужність систем контролю корупції.

Клієнтелізм (clientelism)

неформальна система обміну ресурсами чи послугами між багатшим та/або могутнішим «покровителем» чи «босом» і менш багатими/слабшими «клієнтами» чи «послідовниками». 

Клептократія (kleptocracy)

система правління, за якої лідери використовують своє становище для приватної вигоди за рахунок тих, кими керують (грец. «правління злодіїв»). Зазвичай він співвідноситься з автократичними режимами без значущого механізму підзвітності, що фактично дозволяє лідеру грабувати державу та її громадян для особистого збагачення та закріплювати свою владу.

Колективна дія (collective action)

концепція, що описує низку суб’єктів (наприклад, організації/установи з уряду, громадянське суспільство, приватний сектор), які об’єднуються для досягнення спільної мети. Прикладами колективних дій проти корупції є пакти доброчесності або ініціативи, спрямовані на вплив на антикорупційну політику уряду.

Конкурсні торги (competitive bidding)

процес відбору на основі відкритої та прозорої реклами товару чи послуги. Це гарантує, що найкращий учасник виграє відповідно до кваліфікації, співвідношення ціни та якості та інших об’єктивних критеріїв, завдяки яким сімейні чи дружні зв’язки, підкуп чи погрози усунені з процесу.

Конфлікт інтересів (conflict of interest)

суперечність між приватним інтересом особи та її службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень. Сам собою конфлікт інтересів не є корупцією, проте корупцією може вважатися дія в стані реального конфлікту інтересів.

Корупція (corruption)

зловживання довіреною владою для приватної вигоди. 

Корупція в приватному секторі (private sector corruption)

зловживання професійними обов’язками в корпорації чи іншій неурядовій організації з метою отримання приватної вигоди. Наприклад, корупція в приватному секторі виникає, якщо службовець компанії продає комерційну таємницю конкуренту. Цей термін також використовується ширше для ситуацій, коли окремі особи або групи з приватного сектору впливають на державних службовців, щоб вони ухвалювали рішення та діяли, зловживаючи довіреною владою.

Кронізм (cronyism)

прихильне ставлення до друзів і соратників при розподілі ресурсів та посад. Поняття пов’язане з кумівством, де сприятливе ставлення поширюється на членів сім’ї.

Лобіювання (lobbying)

будь-яка діяльність, здійснювана з метою впливу на політику та рішення уряду або установи на користь певної причини чи результату. Навіть якщо це дозволено законом, такі дії можуть стати спотворювальними в умовах непропорційного рівня впливу (з боку компаній, асоціацій, організацій та окремих осіб). 

Незаконні фінансові потоки (illicit financial flows — IFFs)

транскордонні переміщення незаконно зароблених, переданих або використаних грошей.

Непотизм (nepotism)

форма фаворитизму, що включає сімейні стосунки, коли хтось використовує свої повноваження для забезпечення родичів роботою чи іншими послугами.

Нульова толерантність (zero tolerance)

політика повного розслідування, судового переслідування та санкціонування за всі випадки корупції, незалежно від того, наскільки вони незначні.

Офшорні фінансові центри (offshore financial centres)

країни або юрисдикції, які іноді називають «фіскальними раями» або «податковими гаванями». Вони надають фінансові послуги нерезидентам у непропорційних національній економіці масштабах завдяки фінансовим стимулам, таким як мінімальне втручання держави та дуже низькі або нульові ставки податків.

Оцінка ризику (risk assessment)

систематичний процес оцінки потенційних ризиків або небезпек, які можуть бути залучені до діяльності чи підприємства.

Пасивне хабарництво (passive bribery)

акт одержання хабара. Це не означає, що пасивний хабарник не проявив ініціативи — у багатьох випадках він першим міг вимагати хабар.

Патронатство (patronage)

підтримка або спонсорство покровителя (багатого або впливового опікуна). Патронатство (заступництво) використовують для призначення на державні посади, підвищення по службі, контрактів на роботі тощо.

Підзвітність (accountability)

зобов’язання окремої особи чи організації (як у державному, так і в приватному секторі) брати відповідальність за свою діяльність та прозоро розкривати її. Це включає відповідальність за процеси прийняття рішень, гроші чи інше довірене майно.

Підставна компанія (shell company)

це не торговельна компанія, яку використовують як засіб для різних фінансових маневрів, незаконних цілей або яка залишається неактивною для подальшого використання з іншою метою.

Побутова корупція (petty corruption)

повсякденна корупція. Іноді для позначення цього виду корупції використовують також терміни «бюрократична», «дрібна». 

Повернення активів (asset recovery)

це юридична процедура, за допомогою якої країна, уряд та/або її громадяни повертають ресурси й інші активи, які були вкрадені через корупцію з іншої юрисдикції.

Податкові притулки (tax haven)

це юрисдикції, включаючи міста, штати чи країни, які надають пільговий режим оподаткування, що може принести користь нерезидентам.

Політична воля (political will)

демонстрація та прихильність політичних лідерів вирішувати виклики, з якими стикається суспільство, або виконувати політичну обіцянку, наприклад, боротися з корупцією, посилювати політичну участь шляхом проведення відповідних політичних заходів, включаючи широкі реформи.

Політична корупція (political corruption)

у вузькому значенні термін використовують для позначення маніпулювання політикою, інституціями та правилами під час фінансування політичних партій та під час виборчих кампаній. У ширшому сенсі це синонім «великої корупції» на найвищих рівнях влади, де формують політику й правила та приймають виконавчі рішення.

Пошук ренти (rent-seeking)

це лобіювання уряду щодо захисту, субсидій і пільгової політики для бізнесу. Метою є уникнення конкуренції на вільному ринку, досягнення монопольних ситуацій та надприбутків (ренти). «Полювання» на ренту призводить до зниження економічної ефективності через неправильний розподіл ресурсів, зменшення багатства, втрату державних доходів і посилення нерівності прибутків.

Приватний сектор (private sector)

будь-яка компанія, домогосподарство та установа, які є непідконтрольними державному сектору та мають на меті приватний прибуток.

Прозорість (transparency)

це якість бути відкритим, комунікабельним та підзвітним. Це означає, що уряди та інші установи зобов’язані діяти чітко й зрозуміло. Прозорість може сприяти кращому розподілу ресурсів, підвищенню ефективності та вищим перспективам економічного зростання.

Розкрадання, розтрата (embezzlement)

неправомірне привласнення посадовою особою публічних (державних/суспільних) ресурсів. Це відбувається шляхом систематичного використання можливостей своєї посади для особистого збагачення.

Системна корупція (systemic corruption)

вид корупції, коли вона є невід’ємною частиною економічної, соціальної та політичної системи держави й коли більшість людей не має альтернатив (також відома як «ендемічна»).

Споліація (spoliation)

навмисне знищення або зміна документа, необхідного для доказів. У ширшому сенсі поняття включає знищення або пограбування чогось цінного.

Спорадична корупція (sporadic corruption)

корупція, що відбувається нерегулярно, тому не загрожує глобально ні механізмам контролю, ні економіці, однак може серйозно підірвати моральний дух та негативно вплинути на економію ресурсів. Це протилежність системної корупції. 

Сторона-вимагач (demand side)

особа чи організація, яка вимагає або отримує хабар («пасивний» хабар). 

Сторона-постачальник (supply side)

особа чи організація, що пропонує або надає незаконну вигоду в корупційних операціях.

Торгівля впливом (trading in influence, influence peddling)

форма корупції, коли особа обмінює можливість реального чи потенційного впливу на прийняття рішень державною посадовою особою на неправомірну вигоду. Злочин подібний до хабарництва, але має важливу відмінність: торгівля впливом стосується «посередника» або особи, яка виступає посередником між тим, хто приймає рішення, і стороною, яка прагне отримати неправомірну перевагу.

Управління (governance)

концепція, яка виходить за межі традиційного уявлення про уряд і зосереджується на відносинах між лідерами, державними установами та громадянами, включаючи процеси, за допомогою яких вони приймають та впроваджують рішення. Цей термін також можна застосувати до компаній і неурядових організацій.

Фаворитизм (favouritism)

упереджений розподіл ресурсів на основі особистих уподобань.

Хабарництво (bribery)

ситуація, коли особа, що займає посаду довіреної влади, бере або просить неправомірну перевагу (гроші, послуги чи інші цінності) за виконання роботи, яку б і так мала зробити, або за здійснення своєї функції певним чином. Хабар може бути активним і пасивним. 

Шахрайство (fraud)

економічний злочин, пов’язаний із обманом, хитрістю або фальшем, за допомогою яких хтось незаконно отримує вигоду. Шахрайство часто супроводжує корупційні дії, зокрема розкрадання.

Джерела:

Глосарій U4 — https://www.u4.no/terms#corruption

 

Словник Transparency International — https://www.transparency.org/en/corruptionary